Cosecha y enriado del lino — Del campo a la fibra de lino

El lino (Linum usitatissimum) es una planta anual de 80-120 cm de altura con un tallo delgado y recto, hojas estrechas lanceoladas y flores azules de cinco pétalos. Las fibras se encuentran en el líber del tallo — entre la corteza exterior y el núcleo leñoso. Un tallo contiene 20-40 haces de fibras. El lino de fibra se cultiva específicamente para obtener fibra, mientras que el lino oleaginoso se cultiva para obtener semillas.

Льон збирають у фазі ранньої жовтої стиглості, коли нижня третина стебла пожовкла, середня частина ще зеленувата, а верхівка з коробочками почала жовтіти. Насіння в коробочках має бути світло-коричневим. Занадто ранній збір дає слабке волокно, занадто пізній — грубе та ламке. Зазвичай це відбувається через 90-100 днів після сівби.

Льон висмикують з коренем, а не зрізають. Це зберігає максимальну довжину волокна. Захопіть жменю стебел біля землі та тягніть вгору рівним рухом. Працюйте рядами, висмикуючи стебла однакової довжини разом. Коріння струсіть від землі. Висмикування — фізично важка робота, плануйте перерви.

Extienda los tallos arrancados en una capa delgada y uniforme sobre el rastrojo o sobre hierba segada con las raíces en una misma dirección. Deje secar durante 1-2 días. Los tallos deben perder el exceso de humedad pero mantenerse flexibles. Voltee la capa una vez para un secado uniforme.

Зв'яжіть підсушені стебла у снопи діаметром 15-20 см. Перев'яжіть кожен сніп самими ж стеблами льону або мотузкою в двох місцях — під коробочками та біля коренів. Снопи повинні бути щільними, але не занадто тугими, щоб вода могла проникати між стеблами під час мочіння.

Перед мочінням зріжте коробочки з верхівок стебел. Коробочки містять насіння льону, яке можна зберегти для наступного посіву або використати як харчовий продукт. Висушіть коробочки, обмолотіть та провійте насіння. З одного гектара отримують 400-800 кг насіння.

Мочіння (ретінг) — процес розкладання пектину, що з'єднує волокна з деревною серцевиною стебла. Для водяного мочіння потрібна ємність з водою (ставок, яма, велика бочка) або повільна річка. Вода має бути м'якою (без надмірного вмісту вапна). Температура води 20-30 градусів C прискорює процес. Традиційно в Україні використовували мочильні ями — копанки.

Занурте снопи у воду, притиснувши їх камінням або дошками, щоб вони не спливали. Вода має повністю покривати стебла. Мочіння у стоячій воді триває 7-14 днів залежно від температури. У теплій воді (25-30 градусів C) процес швидший — 5-8 днів. Бактерії Clostridium felsineum розкладають пектин. Вода стане каламутною з неприємним запахом — це нормальна ознака ферментації.

Щодня перевіряйте стан стебел. Візьміть одне стебло, зламайте його посередині та спробуйте відділити волокна від деревини. Якщо волокна легко відокремлюються довгими стрічками, мочіння завершено. Якщо деревина ще міцно тримається — продовжуйте. Перемочування робить волокна слабкими та ламкими, тому щоденна перевірка обов'язкова.

Una vez completado el remojo, retire los manojos del agua y enjuáguelos a fondo en agua corriente limpia para eliminar los residuos bacterianos y la mucosidad. Coloque los manojos en posición vertical o extiéndalos sobre hierba para secar durante 5-7 días. Voltéelos diariamente. Los tallos deben estar completamente secos antes de continuar con el procesamiento.

El espadillado — rotura del núcleo leñoso del tallo (agramiza) sin dañar las fibras. Tradicionalmente se utiliza una espadilla — un dispositivo de madera con una palanca móvil. Los tallos se colocan sobre la espadilla y la palanca se presiona varias veces, desplazándose a lo largo del tallo. La madera se rompe en trozos cortos (agramiza), mientras que las fibras largas permanecen intactas.

Тіпання — видалення залишків костриці з волокон. Тримайте пучок волокон за один кінець та ударяйте дерев'яним тіпальним ножем (тіпалкою) — плоскою дерев'яною лопаткою. Працюйте від верху до низу пучка, перевертаючи його. Кострица обсипається, а волокна стають чистішими. Цю роботу краще виконувати надворі — утворюється багато пилу.

Чесання — фінальне очищення та розділення волокон. Протягуйте пучок через гребінь (чесалку) — дошку з рядами сталевих або дерев'яних зубців. Починайте з грубої чесалки (рідкі зубці) та переходьте до тонкої (часті зубці). Довгі паралельні волокна, що залишаються в руці, називаються куделею. Короткі волокна, що застряють у зубцях — клоччя (пакля).

Якісне лляне волокно має бути довгим (50-90 см), м'яким, шовковистим на дотик, з легким блиском. Колір варіюється від світло-сірого до золотистого. Волокно має бути міцним — одну нитку складно розірвати руками. Якщо волокно ламке, грубе або занадто коротке, мочіння було недостатнім або надмірним.

Зв'яжіть очищену кудель у невеликі пучки вагою 100-200 г. Зберігайте в сухому, провітрюваному місці, захищеному від прямих сонячних променів. Лляне волокно гігроскопічне — поглинає вологу з повітря, тому уникайте сирих приміщень. Правильно висушене та збережене волокно може зберігатися роками без втрати якості. Кудель готова до прядіння вручну або на прядці.

La estopa — fibras cortas que quedan en el rastrillo — es también un material valioso. Se utiliza para fabricar tejidos bastos (arpillera), cuerdas, calafateo de casas de troncos, aislamiento y relleno. Nada del lino se desecha — incluso la agramiza se usa como mantillo, combustible o relleno para bloques de construcción.