Harvesting and retting of flax — From field to flax fiber

Flax (Linum usitatissimum) is an annual plant 80-120 cm tall with a thin straight stem, narrow lanceolate leaves, and blue five-petaled flowers. The fibers are located in the bast of the stem — between the outer bark and the woody core. One stem contains 20-40 bundles of fibers. Fiber flax is grown specifically for fiber, while oil flax is grown for seeds.

Льон збирають у фазі ранньої жовтої стиглості, коли нижня третина стебла пожовкла, середня частина ще зеленувата, а верхівка з коробочками почала жовтіти. Насіння в коробочках має бути світло-коричневим. Занадто ранній збір дає слабке волокно, занадто пізній — грубе та ламке. Зазвичай це відбувається через 90-100 днів після сівби.

Льон висмикують з коренем, а не зрізають. Це зберігає максимальну довжину волокна. Захопіть жменю стебел біля землі та тягніть вгору рівним рухом. Працюйте рядами, висмикуючи стебла однакової довжини разом. Коріння струсіть від землі. Висмикування — фізично важка робота, плануйте перерви.

Lay out the pulled stems in a thin even layer on stubble or on mown grass with roots in one direction. Leave for 1-2 days for drying. The stems should lose excess moisture but remain flexible. Turn the layer once for even drying.

Зв'яжіть підсушені стебла у снопи діаметром 15-20 см. Перев'яжіть кожен сніп самими ж стеблами льону або мотузкою в двох місцях — під коробочками та біля коренів. Снопи повинні бути щільними, але не занадто тугими, щоб вода могла проникати між стеблами під час мочіння.

Перед мочінням зріжте коробочки з верхівок стебел. Коробочки містять насіння льону, яке можна зберегти для наступного посіву або використати як харчовий продукт. Висушіть коробочки, обмолотіть та провійте насіння. З одного гектара отримують 400-800 кг насіння.

Мочіння (ретінг) — процес розкладання пектину, що з'єднує волокна з деревною серцевиною стебла. Для водяного мочіння потрібна ємність з водою (ставок, яма, велика бочка) або повільна річка. Вода має бути м'якою (без надмірного вмісту вапна). Температура води 20-30 градусів C прискорює процес. Традиційно в Україні використовували мочильні ями — копанки.

Занурте снопи у воду, притиснувши їх камінням або дошками, щоб вони не спливали. Вода має повністю покривати стебла. Мочіння у стоячій воді триває 7-14 днів залежно від температури. У теплій воді (25-30 градусів C) процес швидший — 5-8 днів. Бактерії Clostridium felsineum розкладають пектин. Вода стане каламутною з неприємним запахом — це нормальна ознака ферментації.

Щодня перевіряйте стан стебел. Візьміть одне стебло, зламайте його посередині та спробуйте відділити волокна від деревини. Якщо волокна легко відокремлюються довгими стрічками, мочіння завершено. Якщо деревина ще міцно тримається — продовжуйте. Перемочування робить волокна слабкими та ламкими, тому щоденна перевірка обов'язкова.

After soaking is complete, remove the bundles from the water and rinse them thoroughly in clean running water to remove bacterial residue and mucus. Stand the bundles vertically or spread them on grass to dry for 5-7 days. Turn them over daily. The stems must be completely dry before further processing.

Scutching — breaking of the woody core of the stem (shive) without damaging the fibers. Traditionally, a scutcher is used — a wooden device with a movable lever. The stems are placed across the scutcher and the lever is pressed several times, moving along the stem. The wood breaks into short pieces (shive), while the long fibers remain intact.

Тіпання — видалення залишків костриці з волокон. Тримайте пучок волокон за один кінець та ударяйте дерев'яним тіпальним ножем (тіпалкою) — плоскою дерев'яною лопаткою. Працюйте від верху до низу пучка, перевертаючи його. Кострица обсипається, а волокна стають чистішими. Цю роботу краще виконувати надворі — утворюється багато пилу.

Чесання — фінальне очищення та розділення волокон. Протягуйте пучок через гребінь (чесалку) — дошку з рядами сталевих або дерев'яних зубців. Починайте з грубої чесалки (рідкі зубці) та переходьте до тонкої (часті зубці). Довгі паралельні волокна, що залишаються в руці, називаються куделею. Короткі волокна, що застряють у зубцях — клоччя (пакля).

Якісне лляне волокно має бути довгим (50-90 см), м'яким, шовковистим на дотик, з легким блиском. Колір варіюється від світло-сірого до золотистого. Волокно має бути міцним — одну нитку складно розірвати руками. Якщо волокно ламке, грубе або занадто коротке, мочіння було недостатнім або надмірним.

Зв'яжіть очищену кудель у невеликі пучки вагою 100-200 г. Зберігайте в сухому, провітрюваному місці, захищеному від прямих сонячних променів. Лляне волокно гігроскопічне — поглинає вологу з повітря, тому уникайте сирих приміщень. Правильно висушене та збережене волокно може зберігатися роками без втрати якості. Кудель готова до прядіння вручну або на прядці.

Tow (oakum) — short fibers remaining on the hackle — is also a valuable material. It is used for making coarse fabrics (burlap), ropes, caulking of log houses, insulation and stuffing. Nothing from flax is discarded — even the shive is used as mulch, fuel or filler for building blocks.