Масляниця з вібруючим важільним збивачем: збивачі, підвішені на осях, похитуються кривошипним валом

Роудс удосконалив «звичайну маслобійку» завдяки тому, як він працював зі збивачами та як їх підвішував. Кларксон Роудс із Морроу, штат Огайо, отримав патент США 8,959 від 18 травня 1852 року на корпус маслобійки, верх якого має випуклу виїмку, щоб кривошипи могли проходити, а вентиляція забезпечується перфорованою жерстяною пластиною над отвором «приблизно 3/4 або дюйм у діаметрі». Вал, зігнутий у подвійний важільний кривошип, обертається поперек верхньої частини; тяги від вала несуть точку опори, навколо якої коливаються збивачі, а тяги від кривошипів надають їм «почергового руху вгору і вниз». Внутрішній механізм виймається разом із верхньою кришкою для очищення. У цьому розділі розраховується розмах збивачів, потім друкуються збивачі та кронштейни точок опори, згинається кривошипний вал і виготовляється масло.