Створення сушеної гарбузової посудини — перша посудина людства

Пляшкова гарбуза (Lagenaria siceraria), імовірно, була першою рослиною, одомашненою людиною — не для їжі, а заради її твердоплідного плода, який у висушеному вигляді природно утворює водонепроникну, міцну ємність. Археологічні фрагменти пляшкової гарбуза з Норте Чико в Перу датуються приблизно 13 000 років тому, а генетичні дослідження свідчать, що вид походить з Африки і потрапив до Америки або завдяки океанським течіям, або з допомогою ранніх морських народів. Гарбузи з'явилися на тисячі років раніше за кераміку і слугували водяними пляшками, мисками, черпаками, посудинами для зберігання, гриркалками та поплавками для рибальських сіток у кожній культурі, що мала до них доступ. Пляшкова гарбуза є унікальною серед рослин: її шкаралупа (зовнішній екзокарп і мезокарп) висихає у здерев'янілий, деревоподібний матеріал, який природно водонепроникний, легкий і напрочуд міцний. Суха стінка гарбуза товщиною 3–5 мм може утримувати воду, витримувати помірні удари і служити роками за базового догляду. Всередині міститься губчаста маса з насіння та висохлої м'якоті, яку необхідно видалити. Процес висихання пасивний — гарбуз робить більшу частину роботи сам після збирання у зрілому стані. Цей посібник пояснює, як зібрати, висушити, очистити та підготувати пляшкові гарбузи для використання як посудин, охоплюючи повний процес від плодоніжки до готового посуду.