Перегонка скипидару зі соснової смоли — основний розчинник для олійного живопису

MANDATORY SAFETY: Розмістіть OUTDOORS або у добре провітрюваному місці, далеко від будівель і джерел займання. Пари скипидару важчі за повітря, легкозаймисті та накопичуються на рівні землі. Для нагрівання використовуйте електричну плиту або піщану баню — НЕ використовуйте газовий пальник або відкритий вогонь поблизу перегінного куба. Надягайте хімічно стійкі рукавички та захисні окуляри. Тримайте вогнегасник (порошковий) і відро з піском у межах досяжності руки. Переконайтеся, що перегінний апарат НЕ має герметичних ділянок — куб повинен мати можливість вентилюватися; герметична система під нагріванням може вибухнути. Перед нагріванням перевірте всі з'єднання та стики на витоки.

Помістіть 1 кг сирої соснової смоли (оleoresin) у мідний перегінний куб або скляну перегінну колбу. Додайте 500 мл води. Вода слугує носієм для парової перегонки — скипидарна олія відганяється разом із парою при температурі нижче її нормальної температури кипіння (яка становила б 150-180°C при перегонці окремо). Куб ніколи не повинен бути заповнений більше ніж на дві третини — смола піниться під час нагрівання і потребує вільного простору. Під'єднайте зливальну трубку або трубку до спірального холодильника ("червяк"), який слід охолоджувати холодною проточною водою або занурити у відро з холодною водою. Розташуйте збірну посудину на виході з холодильника.

Застосовуйте м'яке, рівномірне нагрівання. Зі зростанням температури смола м'якшає і розчиняється в гарячій воді. Приблизно при 100°C пара починає виносити пари скипидарної олії через головку куба та в конденсатор. Суміш води та скипидарної олії починає капати з виходу конденсатора в збірну ємність. Дистилят має витікати рівномірними, повільними краплями, а не струменем. Якщо він тече занадто швидко, зменште нагрів. Скипидарна олія плаватиме у вигляді прозорого, злегка жовтуватого шару поверх сконденсованої води. Продовжуйте перегонку, доки в дистиляті більше не з'являтимуться масляні краплі, зазвичай 1-2 години на 1 кг смоли. Вихід становить приблизно 15-25% скипидарної олії від маси сирої смоли.

Дайте зібраному дистиляту відстоятися у скляній банці. Скипидарна олія (густина ~0,86 г/мл) чітко плаває поверх води. Обережно зіллйте або відсифонуйте шар скипидару в чисту суху скляну пляшку. Скипидар має бути прозорим, як вода, до блідо-жовтого кольору, з різким, чистим, характерним «смолистим» запахом. Якщо він каламутний, залиште його на ніч — залишкові краплі води осядуть. Зберігайте в щільно закритих темних скляних пляшках, далеко від тепла та світла. Чистий скипидар є чудовим розчинником для масляних фарб, лаків із смол (даммара, мастикс) та бджолиного воску. Він повністю випаровується без залишку.

Після завершення перегонки дайте куборові остигнути, перш ніж відкривати його. Залишок у кубі — це канифоль (колофонія), тверда, крихка, прозора бурштиново-забарвлена смола. Поки вона ще тепла й рідка, обережно перелийте її крізь грубе сито (щоб видалити кору, бруд і залишки комах) у форму або на антипригарну поверхню. Після охолодження канифоль застигає в тверду скловидну масу, яка розсипається на друзки від удару. Канифоль цінна сама по собі: нею натирають смички скрипок, використовують як флюс для паяння, додають до лаків для твердості та застосовують для проклеювання паперу. З 1 кг сирої соснової смоли слід отримати приблизно 150–250 г скипидарної олії та 700–800 г канифолі.