คานหลาว (khan lao) — двометрова бамбукова жердина з вістрями «акуляча паща», щоб нести багато рисових снопів одразу

«Для คานหลาว використовують прямий бамбук; довжина кожної คานหลาว — близько 2 метрів. Бамбук сушать на сонці або можна прогріти над вогнем; вузли стісують гладко, без скалок; потім ножем загострюють обидва кінці бамбука, що й називають акулячою пащею.» (ศูนย์มานุษยวิทยาสิรินธร, Антропологічний центр Сіріндгорн, авторка ธันวดี สุขประเสริฐ, CC BY 4.0)

Вибери прямий, цілком зрілий бамбук, відріж його завдовжки близько 2 метрів і висуши на сонці або прогрій над вогнем.

Стеши вузли бамбука гладко по всій довжині, без скалок.

Загостри обидва кінці косими вістрями, зрізаними почергово, завдовжки близько 20-30 см, досить гострими, щоб проштрикнути сніп.

Справжні фотографії: คานหลาว (khan lao) (ศูนย์มานุษยวิทยาสิรินธร, Антропологічний центр Сіріндхорн, автор ธันวดี สุขประเสริฐ (Thanwadi Sukprasoet), CC BY 4.0)

Встроми кінець คานหลาว у середину рисового снопа, в нижню частину, де сніп перев'язаний (เคน็ดข้าว (kanet khao)); насади кілька снопів на кожен кінець і віднеси їх до купи рису. Окрім рисових снопів, нею носять розсаду, ветивер, траву імперату (Imperata cylindrica) і в'язанки трави.

Якщо зробити її з цілком зрілого бамбука і добре зберігати, бережучи від жуків-деревоточців, вона служить щонайменше 5 років. Сьогодні селяни рідко користуються คานหลาว, бо молотарки приїжджають просто на тік у полі. Джерело: ศูนย์มานุษยวิทยาสิรินธร (Антропологічний центр Сіріндгорн), база даних традиційних побутових предметів, "คานหลาว", авторка ธันวดี สุขประเสริฐ (ліцензія CC BY 4.0), з посиланням на สนม ครุฑเมือง (2534 рік буддійської ери). **Обмеження.** Джерело не вказує діаметра бамбука; розмір у моделі — приклад.