П'ятка зі знятими петлями — посилена стінка п'ятки для довговічних шкарпеток ручного в'язання

Цей прийом виконують на шкарпетці, провʼязаній по колу до потрібної довжини халяви. Стінку п'ятки в'яжуть поворотними рядами на половині всіх петель — якщо шкарпетка має 64 петлі по колу, стінка п'ятки займає 32. Решту 32 петлі (петлі підйому) залиште на двох панчішних спицях або на шпильці для петель. Петлі стінки п'ятки залишаються на одній спиці. Тепер ви в'яжете прямими (поворотними) рядами лише ці 32 петлі.

Ряд 1 (лицевий): 1 петлю зняти як виворітну, нитка за роботою, 1 лицева. Повторюйте до кінця ряду — зняти 1, провʼязати 1, зняти 1, провʼязати 1 — доки не пройдете всі 32 петлі. Зняті петлі НЕ провʼязуються: ви перекладаєте їх на праву спицю, не накидаючи нитку, тож кожна витягується на два ряди. Нитка проходить за кожною знятою петлею короткою протяжкою, і ці протяжки утворюють другий шар на вивороті полотна. Тримайте протяжки щільними, але не тугими, щоб стінка лишалася щільною і не стягувалася.

Ряд 2 (виворітний): 1 петлю зняти як виворітну, нитка перед роботою, потім усі решту петель до кінця ряду провʼязати виворітними. Знімається лише перша петля — інші в'яжуться виворітними як зазвичай. Перша знята петля кожного ряду утворює акуратну крайку «ланцюжком», з якої згодом ви наберете петлі клина. Ця крайка не декоративна, а конструктивна: кількість ланок ланцюжка вздовж краю визначає, скільки петель клина ви наберете.

Чергуйте ряд 1 (зняти 1, провʼязати 1 по всьому ряду) і ряд 2 (зняти 1, далі виворітні) 30–32 ряди — або доки стінка п'ятки не стане приблизно квадратною. Порахуйте ланки крайкового ланцюжка вздовж одного краю: у стінки з 32 рядів їх має бути 16 (одна на кожні 2 ряди). Це число важливе: під час побудови клина ви наберете по одній петлі з кожної ланки. Закоротка стінка зробить шкарпетку тісною на підйомі; задовга — шкарпетка буде пузиритися. Квадратна стінка (висота дорівнює ширині) — звичайна відправна точка; за високого підйому може знадобитися кілька додаткових рядів.

Складіть стінку п'ятки навпіл і стисніть пальцями. Порівняйте її товщину з халявою, провʼязаною панчішною в'язкою. Стінка помітно товща й щільніша. Зняті петлі стягують полотно, а протяжки додають шар нитки на виворіт. Тому п'ятка зі знятими петлями служить довше, ніж гладка п'ятка панчішною в'язкою. Деякі в'язальниці додатково провʼязують разом із вовною тонку армувальну нитку (зазвичай нейлонову) для більшої міцності — нитка бере на себе частину тертя, а вовна дає м'якість і тепло.

Стінка п'ятки пласка — її треба перетворити на чашечку, що охоплює низ п'ятки. Це роблять вкороченими рядами: ви провʼязуєте частину ряду, повертаєте роботу і в'яжете назад, щоразу захоплюючи ще одну петлю з країв. Для п'ятки з 32 петель: 18 лицевих, SSK (зняти, зняти, провʼязати — убавка з нахилом ліворуч), 1 лицева, повернути. Зняти 1, 5 виворітних, 2 разом виворітною, 1 виворітна, повернути. Зняти 1, лицевими до 1 петлі перед просвітом, SSK над просвітом, 1 лицева, повернути. Продовжуйте, доки не витратите всі бічні петлі. Тепер у вас п'ятка-чашечка, на спиці лишилося приблизно 18–20 петель.

Лицевим боком п'ятки до себе наберіть і провʼяжіть по одній петлі з кожної ланки крайкового ланцюжка вздовж бічного боку стінки — 16 петель із 16 ланок. Провʼяжіть відкладені петлі підйому. Наберіть 16 петель уздовж іншого боку стінки. Тепер петель більше, ніж було на початку, — зайві утворюють трикутний клин з кожного боку стопи. У наступних колах убавляйте петлі клина через коло — 2 разом лицевою в кінці першого клина (просто перед підйомом) і SSK на початку другого клина (одразу після підйому) — доки не повернетеся до початкової кількості петель.

Коли убавки клина завершено, ви знову в'яжете гладку трубу по колу — стопу шкарпетки. В'яжіть усі кола панчішною в'язкою, доки шкарпетка не дійде до основи пальців (для класичного носка клином на дорослу шкарпетку — часто приблизно на 5 см менше за повну довжину стопи; звіртеся з носком, який збираєтеся в'язати). П'ятка позаду: посилена, товща чашечка саме там, де знос найсильніший. Решта стопи — гладка панчішна в'язка, бо підошва, хоч і несе вагу, не зазнає такого зосередженого тертя, як п'ятка у взутті.

Посилювальний візерунок зі знятими петлями не обмежується п'ятками шкарпеток. Використовуйте його всюди, де потрібне міцне полотно: на підошвах в'язаних капців, долонях рукавиць, ліктях светрів або дні в'язаних сумок. Дехто в'яже всю підошву капця знятими петлями, щоб вона довше витримувала підлогу. Візерунок також дає менш розтяжне полотно — це зручно для ручок сумок, ремінців і будь-якої деталі, яка має тримати форму під натягом. Прийом зі знятими петлями дає з тієї самої пряжі щільніше і зносостійкіше полотно.

П'ятка зі знятими петлями — зразок практичної інженерії, відшліфованої поколіннями в'язальниць шкарпеток. Її описано в схемах шкарпеток, але чуття — наскільки щільно тримати протяжки, якої довжини робити стінку, де шкарпетка протреться першою — здебільшого засвоювалося через спостереження і практику. Таке ручне знання легко губиться, коли ті, хто ним володіє, перестають навчати. Записати його крок за кроком, із причинами кожного кроку, — означає зберегти і метод, і його логіку для наступного мейкера.